M17 Art & Coffee – це не лише кафе, але одночасно й артгалерея з окремою експозицією сучасного мистецтва. Тож ви можете скуштувати обраний напій, переглядаючи твори українських та зарубіжних художників (експозиція змінна).
Традиційно для найгарячішого періоду з 14 липня знімаємо замки й із артподвір’я Центру. Наш літній CAVAedium вже чекає на охочих позасмагати (або погрітися) у променях «Нового Сонця», насолодитися затишною бесідою й добрим питтям.
⇒ Вхід до зали кафе та літнього каведіуму – через виставку «НЕСВОЄЧАСНЕ» Віктора Сидоренка або з тильної сторони фасаду М17.
Меню
Експозиція #Кафе
| Артем ВОЛОКІТІН. Статика, 2015 Чуючи слово «статика», ми одразу уявляємо собі картини спокою, умиротворення, нерухомості. Але чим є статика, якщо поглянути на неї «крізь збільшувальне скло мікроскопа»? Фізика трактує її як явище збереження тілом рівноваги під дією сил, які на нього спрямовані. Тобто це не відсутність тиску ззовні, а рівновага, яка з’являється всередині, і яка дозволяє тілу лишатися твердим. А тепер подивіться на картину Артема Волокітіна ще раз. Відчуваєте? |
| Віктор СИДОРЕНКО. Координація, 2012 "Координації". Люди летять в деякому просторі, в якому вони намагаються стати на ноги і скоординуватися. Якщо скоординувався, то ти знайшов свій шлях у житті. |
| Віктор СИДОРЕНКО. Стеля, 2014 опис |
| Олена ДОМБРОВСЬКА. Без назви, 2018 З поміж трьох основних елементів, якими оперують митці безпредметного жанру – лінії, форми та кольору, – практиками Олени Домбровської заволоділи лінії. Художниця говорить про них як про будівельний матеріал, що є основою всіх структур видимого й осяжного світу. І, може, через варіації їх поєднань на полотні, через творення оптичних ефектів як своєрідне дослідження взаємодії світла і матерії можна відкрити шлях до проникнення всередину форми, до занурення у саму матерію? |
| Гамлет Зінківський. Будування, 2019 |
| Гамлет Зінківський. Не хочу, 2019 |
| Олександр РОЙТБУРД. Сир, 2015 «У мене не було завдання створити якусь ілюзію, аби у всіх "слинки потекли". У натюрмортах я пишу, як правило, не продукти, а обсяги, площини, ритми та фактури. На тих самих натюрмортах з сирами я створював чисто ритмічні композиції...» Картина «Сир» входить до серії натюрмортів Олександра Ройтбурда під назвою «Жива натура». Автор розповідав про неї: «Серія в першу чергу була "перегукуванням" з роботами деяких художників початку століття, якими я свого часу захоплювався. Російські сезанністи, Петров-Водкін, навіть Ван Гог – з ними я спілкувався на особливому рівні. Десь це було "пересмішництво", десь – крадіжка, десь – наслідування, а десь – спроба увійти у певний стан». |
| Віктор СИДОРЕНКО. Із циклу "Левітація, 2008-2010 Головне питання, яке займає Віктора Сидоренка в проекті «Левітація», - ідентифікації особистості в посттоталітарному і сучасному суспільстві. Через образ уніфікованої людини в кальсонах автор досліджує механізми адаптації особистості в суспільстві. З одного боку, уніфікація - це несвобода, вічне переживання тоталітарного минулого. З іншого - можливість втратити себе і відчути паріння - левітацію. |
| Віктор СИДОРЕНКО. Із циклу "Левітація", 2008-1010 Головне питання, яке займає Віктора Сидоренка в проекті «Левітація», - ідентифікації особистості в посттоталітарному і сучасному суспільстві. Через образ уніфікованої людини в кальсонах автор досліджує механізми адаптації особистості в суспільстві. З одного боку, уніфікація - це несвобода, вічне переживання тоталітарного минулого. З іншого - можливість втратити себе і відчути паріння - левітацію. |
Експозиція #CAVAedium
| Діма ГРЕД / Іван БЄЛОВ. Настінні розписи, 2019 Мінімалістичні геометричні роботи учасників австралійського проєкту REFLEX WALL Діми Греда та Івана Бєлова з’явились на стінах нашого артподвір’я минулого літа в межах експозиції #1 проєкту міжнародної колаборації у сфері сучасного безпредметного мистецтва BIG CIRCLE. Вони продовжили цікаву для М17 тему реформування простору. Давайте тут порозмірковуємо. Звучання музики значно збагачується, «розширюється» шляхом милозвучного поєднання кількох голосів, чи не так? Подібно до цього, геометричні настінні розписи, утворюючи консонанс з прямолінійними формами архітектури будівель, посилюються у візуальному «звучанні» створюваного ними образу. І двовимірне зображення, отримуючи об’єм в уяві глядача, виходить за межі площини… |
| Василь ГРУБЛЯК. Neora (Нове Сонце), 2019 А в центрі літнього майданчика – «Нове Сонце», створене Василем Грубляком для проєкту «FRONTIER: Нові монументи». Не дивіться на світло від об’єкта, дивіться на об’єкт, який випромінює світло, – так заповідає автор. У цій роботі немає проблем. У світла їх взагалі немає. На тій швидкості, на якій він мчить, наші проблеми не мають ніякого значення. Це всього лише спроба зупинити рух і сформувати його в металі. Змусити людину зайти під промені, підняти голову до неба, засліпити його свідомість на мить і полетіти далі… Ввечері «Неора» запалюється, тож, якщо ви ще не були в нас у сутінковий період, обов’язково приходьте піймати «творчий образ сонячного відблиску в очах». |
Ми відкриті:
Понеділок- неділя/без вихідних
11:00 - 22:00
11:00 - 22:00
м. Київ, вул. Антоновича, 102-104
All photo and video materials belong to their owners and are used for demonstration purposes only. Please do not use them in commercial projects.
